гумореска «Як ми з кумом футболістами були» Павло Глазовий - «Знаменитости»

ЯК МИ З КУМОМ ФУТБОЛІСТАМИ БУЛИ Гумореска із циклу «куміада». Павло Глазовий Ми футбол із кумом любимо. – Давай, куме, м’яч футбольний купимо! Тренувалися ми з кумом аж три дні. Бив я кумові в ворота, кум – мені. І такого ми з ним класу досягли, Що й самі собі страшними вже були. Тож пішли ми у команду „Урожай” І сказали капітанові: – Приймай! Капітан оглянув кума і мене. – Ось вам м’ячик. Хто сильніше фугоне? Кум підскочив, закричав: – Фізкультпривіт! – Та футболом капітана – у живіт! Як водою капітана відлили, Він сказав: – Обох приймаю. Ви – орли! Всі були б такі в команді „Урожай”, Ми поклали б на лопатки Уругвай, Чілі, Мексику, Перу і Парагвай. Завтра в нападі ти гратимеш, орел! Приїздить до нас команда „Мукомел”. Гей, як вийшов же на поле „Урожай”! Кум – дев’ятка, я – семірка, правий край. Кум попереду, я ззаду – біжимо. Кум наліво, я направо – куємо. Я в офсайді, кум на вихід подає, Я пасую, кум шурує – штука є! Кум обрав для себе тактику круту: Як не влучить у коліно, б’є в п’яту. Громові шумлять овації кругом, Як він ріже кутові „сухим листом”. Кум від злості вже аж зуби вишкіря – Все ніяк не костильне воротаря. Він літає, він встигає всюди й скрізь. Дав об штангу головою, штанга – трісь! Повалив ворота к бісу той удар. Б’ється в сітці, як рибина, воротар. Тут суддя на нас зненацька як стрибне! Ухопив за руки кума і мене: – Годі бити! Урожай ваш переміг! У противників – ні рук уже, ні ніг. Кум трясеться: – Накладу я ще й судді… Я питаю: – А хто ж приз нам дасть тоді? Він і так уже, сердешний, шкутильга, В нього права не згинається нога. А суддя весь час не зводить з нас очей, Просить: – Братці, в мене ж четверо дітей! Через день летіла звістка з краю в край, Що розігнано команду „Урожай”. Хто нам скаже, що ми з кумом не орли? Дві команди одним духом рознесли. Ще українські гуморески